Більшість бізнесменів і навіть їх юристів не вважають критичним формулювання предмета договору.
«Послуги» чи «роботи» — різниця здається суто термінологічною.

Насправді ж це різні правові конструкції з різними цивільними та податковими наслідками.

Мова не про гарантовані донарахування.
Мова про можливу правову модель, яка логічно випливає з чинного законодавства.

І саме ця модель може створити значний фінансовий ризик, насамперед – для платників єдиного податку.

Правова відмінність: процес проти результату

Послуга

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, послуга споживається в процесі її надання.

Ключове у послугах – процес.

Підряд

Стаття 837 Цивільного кодексу України визначає підряд як виконання роботи з передачею результату.

Статті 857–860 Цивільного кодексу України пов’язують підряд із гарантією, відповідальністю за недоліки та усуненням дефектів.

Ключове у роботах – результат.

Де виникає правова напруга

Якщо договір формально названо «про надання послуг», але він містить:

• Вимірюваний або погоджений сторонами результат;
• процедуру приймання результату;
• обов’язок і процедури усунення недоліків;
• гарантійний строк;
• повторні дії за гарантією без окремої оплати,

виникає підстава для його кваліфікації як підряду.

Суд при вирішенні спору оцінює зміст правовідносин, а не назву документа.

Податковий аспект: можлива логіка контролюючого органу

Далі – не твердження про типову практику, а юридично аргументований можливий ланцюг дій податківців при перевірках.

Крок 1. Безоплатне повторне виконання

Пункт 291.6 Податкового кодексу України передбачає грошову форму розрахунків для платників єдиного податку як єдино можливу.

Повторне виконання роботи без окремої оплати може бути розцінене податківцями як:

• нова господарська операція;
• здійснена без отримання доходу.

Крок 2. Порушення умов спрощеної системи

Відповідно до пункту 298.2.3 Податкового кодексу України, у разі порушення умов перебування на спрощеній системі платник переходить на загальну систему з першого числа місяця, що настає після місяця порушення. Цей перехід відбувається незалежно від того, чи подав такий платник відповідні заяви, чи ні. Якщо при перевірці з’ясовується настання обов’язку платника відмовитись від перебування на спрощеній системі оподаткування, такий обов’язок вважається виконаним у відповідну дату навіть за умови відсутності формальних дій платника.

Тобто правова модель допускає ретроспективну зміну системи оподаткування. Таким чином, наслідки можуть настати не з моменту перевірки, а з юридично значимої дати, яка визначається законом незалежно від фактичної поведінки платника.

Крок 3. ПДВ

Пункт 181.1 Податкового кодексу України встановлює обов’язкову реєстрацію платником ПДВ при перевищенні суми виручки від реалізації 1 000 000 гривень за будь-які послідовні 12 місяців.

Якщо у відповідному періоді платник фактично відповідав цим критеріям, може виникнути питання щодо його обов’язкової реєстрації платником ПДВ. При цьому податковий кредит за відповідний період буде відсутнім, оскільки постачальники не мали правових підстав складати та реєструвати податкові накладні на особу, яка формально не була зареєстрованою платником ПДВ.

Крок 4. Податок на прибуток

Стаття 133 Податкового кодексу України передбачає сплату податку на прибуток платниками загальної системи.

Важливо

Це не означає, що кожен договір буде автоматично перекваліфікований.
І це не означає, що кожна перевірка завершиться донарахуваннями зі всіх доходів після «дати переходу» 20% ПДВ, 18% податку на прибуток і пов’язаних із таким донарахуваннями штрафів і пені.

Але законодавча конструкція дозволяє вибудувати саме такий причинно-наслідковий зв’язок.

І саме тому формулювання предмета договору не слід вважати формальністю.

Професійний висновок

Питання «послуги чи роботи» — це:

• питання цивільно-правової кваліфікації;
• питання податкової логіки;
• питання управління ризиками.

Кваліфікація договору — це не питання стилістики.
Це питання того, як саме закон буде «бачити» ваші операції через рік або три.

Податкові ризики не виникають із «назви договору».
Вони виникають із невідповідності між назвою і фактичним змістом правовідносин.

Саме це і варто перевіряти до підписання договору, а не після отримання акту перевірки.

Практичний чек-лист перед підписанням договору

Перед підписанням договору варто перевірити:

• Чи передбачено в договорі досягнення конкретного вимірюваного та (або) погодженого сторонами результату?
• Чи передбачено процедуру приймання результату (навіть якщо сторони домовились не оформлювати це актами наданих послуг чи виконаних робіт)?
• Чи передбачено процедури і порядок усунення недоліків?
• Чи встановлено гарантійний строк?
• Чи передбачено можливість або обов’язок виконавця здійснити за гарантією «повторне надання послуги без оплати»?

Якщо відповіді «так» — це договір про виконання робіт (підряду), навіть якщо він названий договором про надання послуг.